Легенда про українську вишиванку.
Час проминув,лиш легенда лишилась,
Про долю людську й вишиванку,
Про жінку,що гірко й тяжко журилась,
І плакала тихо, щоранку.
Від мору, кругом помирали усі,
Смерть пліднії жнива збирала,
Бо гинули люди старі і малі,
Смерть стежки до хат протоптала.
В Марії хвороба забрала сім'ю,
Лишилась маленька Іванка,
На неї плекала надію усю,
Та згуби була вона бранка...
Зачахла дитина на смертним одрі,
Остання надія згасає,
Та раптом босоніж селом, по траві ,
Бабуся старенька ступає.
- Всі грішними стали, покаятись час.
За ваші гріхи - покарання.
Ви шийте повсюди хрести ,повсякчас,
А Бог, хай оцінить старання.
На пазусі шийте, червоним хрести,
У вишивку , й чорне вплітайте,
Надійно зашийте усі рукави,
Тим самим все зло, відвертайте!
Та тільки секрет цей, нікому не смій,
Моя дорога, передати,
Бо дочку загубиш навік - зрозумій,
Помре, і її не видати.
За кілька годин вже сорочка була,
Розшита усіми нитками,
Дочка її зразу на себе вдягла .
Здоров'я вернулось стежками.
Та їй захотілось калину й листки,
І терен, щоб вишила мама,
Уже зготувала для нені нитки,
Та ходить матуся з сльозами.
Бо люди вмирають щодень у селі,
Дорослі й маленькії діти,
І серце вмивається, гірко слізьми,
Не в змозі біду цю стерпіти.
- Послухайте люди! Ви шийте хрести,
На грудях, руках, на зап'ястях,
Щоб сили лихі, не посміли рости,
Ви шийте, лиш шийте на щастя!
Та люди, як люди, у страсі й біді,
Подумали, що божевільна!
Цілує Марія Іванку тоді,
І руки впускає повільно...
Та раптом зриває сорочку з дитя,
Що вишила була руками,
Цілує Іванку, й молитву життя,
Шепоче тихенько устами:
- Пробач, я хотіла життя зберегти,
Не тільки тобі, але й людям,
Всім серцем хотіла своїм помогти,
І вірю ‐ мене не осудять.
ВИ ШИЙТЕ СОРОЧКИ, ВИ ШИЙТЕ ХРЕСТИ
На грудях,руках,на зап'ястях,
Щоб сили лихі, не посміли рости,
ВИ ШИЙТЕ, ЛИШ ШИЙТЕ НА ЩАСТЯ!
Померла Іванка, і мати услід,
Упала мертва, біля дочки,
Лишила в історії вишитий слід,
Нитками з'єднала шматочки!
З тих пір вишивають, кругом сорочки,
На долю, на щастя, нитками,
Рятує від смерті, від бід, від нужди,
Святиня у парі з думками.
ВИ ШИЙТЕ,ЛИШ ШИЙТЕ НА ЩАСТЯ СОБІ,
Вплітайте орнаменти долі,
Червона хай нитка пройде по житті,
І творить чудові узори!
Оlena Kindratyszy
День вишиванки - свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення - щороку в третій четвер травня, в цьому році припадає на 20 травня. Цього дня кожен охочий може долучитись, одягнувши вишиванку.
