Педагогічне есе
Музика
скрізь і всюди... Музика на плеєрі, на комп'ютері, в телефоні. Музика хрипить з
мобільного, лунає з відкритого вікна, музика лунає на весь під'їзд і заважає
людям в автобусі.
- А ви чули
Шуберта, Чайковського? А давайте спробуємо...
Дзвенить дзвінок
і починається чарівний урок мистецтва. Мій урок. Йду до дітей і як молитву
повторюю слова Августина Блаженного: "У головному - єдність, у спірному -
свобода, у всьому - любов". Привітна усмішка, добре слово і прекрасна
мелодія налаштовують дітей на інший лад сприйняття життя, більш піднесений,
поетичний, благородний. адже і слухають, із захопленням слухають! І світлішають
очі - самі не очікували! В. Шекспір стверджував: "Той, у кого немає музики
в душі, кого не чіпатиме солодке звучання - здатний на грабіж, зраду, підлість.
Не вір такому!" Мій педагогічний досвід доводить, що музика не тільки
звучить в душах дітей, але й впливає на них.
Життя більшості моїх учнів не буде пов'язана з музикою, як професією. У кожному з них розвинуться ті здібності, якими їх нагородила мудра природа. Але я вірю, що в їхніх душах завжди буде звучати справжня музика, не зачерствіють серця і залишаться відкритими для милосердя і співчуття, а вміння мислити образно допоможе пізнати філософію життя і призведе до великих відкриттів. Адже людська душа завжди тягнеться до Досконалості і Краси, Ідеалу і благодаті - нескінченої, мудрої Музики, від якої так хочеться Жити. Учень - це струни, а вчитель - лише той, хто їх чіпатиме. Якщо торкнутися струни - поллється музика. А якщо не торкнутися...